Урочисте відкриття програми “Горизонт Європа” відбулося в онлайн-форматі 2 лютого. Участь у ньому взяли європейський комісар з інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, члени Європарламенту, відповідальні за організацію досліджень урядовці європейських держав, провідні європейські науковці та керівники дослідницьких структур. А розпочав церемонію і виступив її модератором міністр науки, технологій і вищої освіти Португалії Мануель Хейтор, адже Португалія з січня цього року розпочала головування в Європейській раді, змінивши на цьому посту Німеччину, а успішний запуск цієї програми – це одне з головних її завдань на ближчі пів року.
Програма “Горизонт Європа” – транснаціональна науково-дослідна та інноваційна рамкова програма, яка є найбільшою з подібних програм у світі. Достатньо сказати, що її загальний бюджет становить 95,5 млрд євро. Це на 30% більше, ніж було виділено на попередню програму “Горизонт 2020”. Понад те, програма передбачає нові, порівняно з попередніми рамковими науково-дослідними програмами ЄС, механізми та інструменти прийняття рішень. Серед них – Європейська інноваційна рада, дослідницькі місії, партнерські проєкти для покращення ландшафту досліджень тощо. Розраховано її на період 2021 – 2027 рр., а головною метою є вирішення глобальних проблем та сприяння промисловій модернізації шляхом узгоджених дослідницьких та інноваційних зусиль.
З мети випливають і п’ять основних напрямів (або областей) її реалізації. Це “Адаптація до кліматичних змін, включаючи соціальні перетворення”, “Боротьба з раком”, “Кліматично нейтральні та розумні міста”, “Здорові океани, моря, прибережні та внутрішні води” та “Здоров’я та харчування грунту”. За назвами – величезне розмаїття можливих тем для проєктів, спрямованих на вирішення конкретних проблем у межах обраного напряму. При цьому кожна стратегічна область досліджень матиме спеціалізований дорадчий колегіальний орган, який допоможе розробити та впровадити конкретні місії програми. До роботи в них залучено широке коло експертів для розробки документації щодо реалізації чітко визначених цілей, у тому числі з метою забезпечення ефективності фінансування науково-дослідної та інноваційної роботи для їх досягнення.
“Наука розвиває всі аспекти нашого життя. “Горизонт Європа” стане ключовим важелем для стимулювання інновацій, і це допоможе Європі вийти з кризи COVID-19 сильнішою, ніж раніше, і готовою активізувати подвійні цифрові та екологічні переходи. Маючи на борту дослідників та новаторів, “Горизонт Європа” допоможе забезпечити європейським громадянам майбутнє, яке вони хочуть”, – написала Марія Габріель напередодні офіційного запуску програми у своїй статті для видання “Science/Buisness”. Утім, за її словами, залишається зробити ще багато адміністративних та юридичних кроків, перш ніж хоча б одне євро із запланованих почне надходити до дослідників та інноваторів. Однак коли всі необхідні передумови буде виконано, програма “Горизонт Європа”, за її оцінкою, поверне до 11 євро приросту ВВП на кожний вкладений євро, і сприятиме створенню до кінця 2027 року до 100 тисяч робочих місць у галузях досліджень та інновацій.
Можливості, що їх відкриває нова програма Європейського Союзу для дослідників і країн, у яких вони працюють, є дуже цікавими й для України. Бо, як і попередня рамкова програма “Горизонт 2020”, програма “Горизонт Європа” передбачає принцип відкритих конкурсів, які оголошуються Європейською комісією. А робота в консорціумах із західними університетами та лабораторіями дає українським науковцям не лише шанс отримати, чи, радше, здобути фінансування на роботу в певних проєктах, але й, передусім, змогу долучитися до розв’язання актуальних завдань сучасності та налагодити партнерські відносини із закордонними колегами й цілими науковими колективами. З усіма потенційними можливостями, що витікають з таких контактів…
Проте не слід забувати, що в конкурсах на здобуття грантів у межах програм Європейського Союзу завжди надзвичайно висока конкуренція. І щоб перемогти в них, слід мати чіткі уявлення про різноманітні інструменти цих програм; вміти оформлювати заявки згідно з вимогами конкурсів; знати, як захистити свою інтелектуальну власність; розбиратися у правових і фінансових аспектах програми; добре володіти англійською. Багато чого з цього переліку поки що бракує українським науковцям, хоча певний досвід роботи в проєктах Євросоюзу вже поволі нагромаджується.
Є він і у київських політехніків. Достатньо згадати, що за оцінкою департаменту міжнародного співробітництва, лише у 2020 році міжнародна проєктно-грантова діяльність за різними напрямами принесла нашому університетові понад 1,7 млн доларів США. З урахуванням цього досвіду проводять нині спільну з факультетами та інститутами КПІ роботу з підготовки проєктних пропозицій у сфері досліджень та інновацій, які наукові групи і кафедри планують подати на конкурси “Горизонт Європа”, проректори В.А.Пасічник, С.І.Сидоренко та А.А.Мельниченко. Робота ця тепер набуває особливої актуальності, оскільки Європейська комісія планує офіційно ознайомити наукову громадськість зі своїми робочими документами і оголосити перші конкурси нової рамкової програми вже у квітні.
