Проєкт науковців КПІ під назвою “Знання на кінчиках пальців: клінічні знання для людства (KATY)” за конкурсом Н2020-SC1-FA-DTS-2020-1 у рамках програми Європейського Союзу “HORIZON 2020” відібрано для фінансування.
Це вже шостий з поданих нашим університетом проєктів, які було підтримано. Над його реалізацією працюватиме міжнародний консорціум, до складу якого входять 20 наукових колективів з 10 європейських країн (окрім України, ще Італія, Польща, Великобританія, Австрія, Іспанія, Німеччина, Франція, Швеція, Португалія). Координатором у консорціумі є Університет Тор Вергата з Рима. Нашу країну в консорціумі представляє група науковців кафедри мікроелектроніки ФЕЛ і кафедри обчислювальної техніки ФІОТ. Цю групу очолює перший проректор КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Юрій Якименко. В ній також працюватимуть професор кафедри мікроелектроніки Дмитро Королюк і завідувач кафеди обчислювальної техніки Сергій Стіренко. Проєкт міждисциплінарний, тому участь у ньому братимуть і співробітники інших підрозділів та студенти.
У цьому проєкті розроблятиметься ідея використання персоніфікованої медицини з елементами штучного інтелекту (ШІ) для підтримки прийняття важких рішень клініцистами у боротьбі з раком нирок.
KATY – це персоналізована медична система на основі ШІ, побудована навколо двох основних компонентів: розподіленого графа знань, що пов’язує джерела медичних знань, та пулу “предикторів”. Це дозволяє ШІ моделювати результати лікування пацієнтів, що дасть можливість лікареві передбачати та аналізувати нові або альтернативні варіанти лікування пацієнта. Загальне фінансування проєкту від ЄС складає приблизно 8,5 мільйона євро.
На сьогодні добре відомо, що кожна людина йде до одужання своїм шляхом, і цей шлях є надзвичайно складним та унікальним. На основі власного досвіду клінічних випадків лікар використовує власне розуміння розвитку та лікування хвороби, але в нашому випадку він може використовувати найкращу світову клінічну практику для розробки шляхів до одужання пацієнта. Останні досягнення у сфері ШІ на основі міждисциплінарних знань надають можливість отримати нову якість лікування складних захворювань, що має стати основою медицини майбутнього. Персоналізована медицина з елементами ШІ підніме методи лікування на більш високий рівень, пов’язуючи історії пацієнтів із загальнодоступними клінічними та дослідницькими даними.
Але будь-яка точність алгоритмів штучного інтелекту, будь-яка кількість майбутніх врятованих життів, будь-яка всеоб’ємність бази медичних знань не дасть нічого, якщо лікарі-практики не довіряють прогнозам ШІ, і тоді персоналізована медицина з повноцінним інтелектом не матиме шансів на існування. Отже, справжньою проблемою є створення системи, яка може бути прийнятою лікарями, пацієнтами та клінічними дослідниками з урахуванням саме їхнього бачення, розуміння і сприйняття.
Сергій Стіренко, завідувач кафедри обчислювальної техніки ФІОТ
