Делегація урядовців у складі віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета, голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрія Щиголя та його заступників Дмитра Маковського, Олександра Потія й Володимира Трофименка 26 січня відвідала КПІ ім. Ігоря Сікорського. Гостей приймали ректор університету Михайло Згуровський, голова Вченої ради Михайло Ільченко, проректори Юрій Якименко, Анатолій Мельниченко, Віталій Пасічник, в.о. директора ІМЗ ім. Є.О.Патона Юрій Сидоренко, директор Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Костянтин Єфремов, начальник ІСЗЗІ Олександр Пучков та інші.
Під час зустрічі розглядалися три блоки питань: вдосконалення підготовки кадрів у галузі інформаційної безпеки, виходячи з можливостей цифровізації освітніх процесів; презентація й обговорення космічної програми КПІ та презентація Інформаційно-аналітичного ситуаційного центру і його напрацювань.
Зустріч розпочалася з ознайомлення гостей з діяльністю Ситуаційного центру. Діяльність цю спрямовано на підвищення повноти та ефективності аналітичної й інформаційної підтримки процесу прийняття управлінських рішень для забезпечення сталого розвитку окремих регіонів і України в цілому як складних соціально-економічних об’єктів. Було презентовано структуру Центру та основні його напрацювання. Серед напрацювань, до речі, – оцінка економічного виміру сталого розвитку територій на основі яскравості нічних вогнів, моніторинг водних ресурсів на території АР Крим (демонстрація з використанням онлайн-застосунку), можливості онлайн-платформи “Advanced Analytics” для аналізу соціально-економічних і безпекових явищ, зокрема вразливості до кібератак, тощо.
Міністр цифрової трансформації цікавився, як і звідки отримуються дані для досліджень, та зауважив, що в Україні не існує культури збору даних, і це призводить до похибки в результатах.
Після презентації Михайло Федоров відзначив: “Ми постійно шукаємо якісь інструменти, комерційні інструменти, як нам моделювати певні ситуації, як моніторити інформаційний простір. Навіть не знав, що є вже такі напрацювання в університеті. Думаю, ми знайдемо кейс, де це реально використовувати, тому що маємо на це реальний запит. Будемо працювати”.
Роботу продовжили в залі засідань Адмінради. Про важливість підготовки кадрів у галузі інформаційної безпеки й технічного захисту інформації та про КПІ як провідний навчальний заклад, що готує таких фахівців, йшлося у виступі Олександра Потія. Говорив він і про вдосконалення навчання. Серед іншого пролунало і зауваження: останні роки показали, що перелік спеціальностей, започаткованих до подій на сході, нині не відповідає завданням галузі.
Гостям також було презентовано розробки КПІ в космічному сегменті. Зокрема, йшлося про теплові труби для космічних апаратів, систему розподіленого супутника, наземні станції високошвидкісного супутникового зв’язку для передання великих обсягів інформації.
А ще, угруповання мікросупутників для моніторингу будь-якої поверхні земної кулі. Приміром – території нашої країни та тимчасово окупованих територій, а також територій країн, що становлять військову загрозу. Одночасно перебуваючи на навколоземній орбіті на висоті 600 км, мікросупутники здійснюватимуть дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) з роздільною здатністю менше 1 м. Корпуси супутників та сканер виготовлять з надміцного, надлегкого та високотемпературного керамічного матеріалу, теж розробленого в КПІ.
М.Згуровський зазначив, що подібним оптичним сканером в Україні поки що ніхто не володіє. Якщо буде здійснено комплекс відповідних організаційних заходів, то країна може отримати цей сегмент для ДЗЗ і космічного зв’язку. Він додав, що космічні проєкти, які здійснювалися в університеті власними силами без участі держави, були досить швидко й успішно реалізовані. Натомість узгодження організаційних питань з державними структурами забирає багато сил і часу. Про це, з наведенням конкретних прикладів, говорив і в.о. директора ІМЗ Ю.Сидоренко. Ректор наголосив: “Головне, щоб з’явилася політична воля в країні щось зробити. Ми розраховуємо на політиків нової хвилі, які більш рішуче могли б здійснювати нові проєкти. Сподіваємося, що разом ми це вирішимо”.
З перспективними науково-технічними проєктами КПІ з цифрових комунікацій ознайомив присутніх М.Ільченко. Він згадав і вже виконані роботи. Зокрема, розроблення дослідного зразка термінала супутникового зв’язку для експлуатації у складних кліматичних та метеорологічних умовах. Зразок було створено та проведено випробування. Розробка має перспективу впровадження на антарктичній станції “Академік Вернадський”. У рамках програми “Горизонт 2020” було виконано проєкт з поширення в Україні супутникових технологій, які базуються на використанні європейської системи EGNOS, розробленої з метою підвищення достовірності й точності інформації про місцезнаходження об’єкта.
Серед нових проєктів було названо: створення за підтримки Мінцифри тестового центру розвитку 5G на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського, створення та розвиток спільного Німецько-українського центру передового досвіду для аналізу великих даних та транспортних інфраструктур із застосуванням штучного інтелекту та технологій Інтернету речей. Також було запропоновано долучитися до Starlink – the Іnternet of space (за участю Мінцифри, Міносвіти, Держкомзв’язку, Укрчастотнагляду, ДП “Укркосмос”), де університет здійснюватиме науково-технічний супровід та підготовку фахівців. Проєкт здатний забезпечити швидкісним Інтернетом найвіддаленіші куточки України.
Михайло Федоров погоджується з науковцями: “Є багато територій, які не покриті інтернетом. Більше 10 тис. соціальних об’єктів не підключено до мережі – лікарні, школи, пожежні команди тощо. Якщо ми будуємо цифрову державу і робимо прорив у світі, то нам потрібно використовувати і наш космічний потенціал, і іноземний досвід, адаптувати його й запроваджувати”. С.Шкарлет такої ж думки: “На сьогодні це специфічна програма, яка перебуває на вістрі розвитку науки – освітніх технологій, комунікаційних технологій”.
Як бачимо, урядовці підтримують проєкти, запропоновані нашими вченими, та вважають їх важливими для України.
