27 березня в НТУУ «КПІ» відбулося засідання круглого столу на тему «Будівництво опріснювального заводу з виробництва питної води в м. Маріуполь».
У засіданні взяли учать керівник Донецької облдержадміністрації в найтяжчий період початку на Донбасі військових дій, а нині народний депутат України від м. Маріуполь Сергій Тарута, міській голова м. Маріуполь Вадим Бойченко, ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський, президент ТОВ «Технології природи» Володимир Рисухін, генеральний менеджер компанії «RWL Water» (США) Філіп Лаваль, президент філіалу компанії «RWL Water» в Ізраїлі Філ Еловик, представник «Агентства відновлення та розвитку Донбасу» Андрій Ніколаєнко, віце-президент Наукового парку «Київська політехніка» Віктор Камаєв, заступники міського голови м. Маріуполь і керівники низки структурних підрозділів виконавчого органу міськради Маріуполя та інші.
Зауважимо, що співпраця між компанією «RWL Water» (США), ТОВ «Технології природи» «Агентством відновлення та розвитку Донбасу», та Науковим парком «Київська політехніка» розпочалася минулого року. 28 вересня 2015 року президент Наукового парку «Київська політехніка» ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський, генеральний менеджер компанії «RWL Water» Філіп Лаваль, генеральний директор «Агентства відновлення та розвитку Донбасу» Дмитро Толстошеєв та президент компанії «Технології природи» Володимир Рисухін підписали меморандум про її умови та напрями. Отож нова зустріч, метою якої є обговорення концепції поліпшення водопостачання Маріуполя і проекту будівництва в ньому опріснювального заводу, – яскраве свідчення того, що положення цього документу стали базою до цілком конкретної роботи.
Не випадково, що містом, в якому планується реалізувати пілотний проект цього неформального об’єднання науки та бізнесу, є Маріуполь. Проблема його постачання водою стоїть надзвичайно гостро. Адже нині Маріуполь отримує воду з каналу Сіверський Донець – Донбас і Старокримського водосховища. Канал цей було споруджено 1958 року, тож нині він має дуже високий ступінь зносу. До того ж, під час бойових дій у 2014 році він зазнав значних пошкоджень, через які суттєво зросли втрати води на її шляху до міста. Слід ще додати, що довжина каналу становить 133 кілометри, тому її транспортування вимагає надзвичайно високих енергозатрат.
«У місті у нас є повний консенсус і взаєморозуміння щодо цього проекту, – наголосив на початку круглого столу один із ініціаторів будівництва опріснювального заводу Сергій Тарута. – Він є дуже важливим для жителів Маріуполя».
Проект з будівництва опріснювального заводу для забезпечення питною водою міста Маріуполь представили учасникам круглого столу генеральний менеджер компанії «RWL Water» Філіп Лаваль і президент компанії «Технології природи» Володимир Рисухін. Працюватиме завод на воді Азовського моря. Матиме потужність у 100 000 м3/добу з можливим збільшенням до 130 000 м3/добу. Вода проходитиме три ступеня очищення: механічну фільтрацію, ультрафільтрацію (видалення високомолекулярної органіки, зважених і колоїдних часток, бактерій та вірусів) та зворотній осмос (видалення солей та пом’якшення). Отримана в результаті такого очищення і опріснення вода відповідатиме не лише національним, але й європейським санітарним нормам. При цьому вартість її для споживачів не перевищуватиме встановлених тарифів. Вартість же спорудження заводу становитиме приблизно 50 млн. доларів США.
До речі, як повідомив Володимир Рисухін, нині водоочищення із застосуванням технології зворотного осмосу вважається найефективнішим і стрімко розвивається: щороку зростання обсягів питної води, отриманої за допомогою таких методів, сягає 15%. Подібні підприємства працюють в Сінгапурі, Куала-Лумпурі та інших великих містах.
Серед питань, які пролунали у ході обговорення проекту, одним із основних було питання щодо термінів його реалізації. На нього була дана чітка відповідь: вони не перевищуватимуть 18 місяців. Причому учасники круглого столу домовилися про те, що узгодження пакету договірних документів між м. Маріуполь і компаніями «Технології природи» та «RWL Water» розпочнеться не пізніше 20 квітня.
Насамкінець Михайло Згуровський повідомив учасникам круглого столу, що нині науковці університету готовлять Форсайт відновлення Донбасу. Тож, на його думку, до числа кластерів, які можуть прискорити відродження та розвиток економіки цього регіону, варто було б включити ще й питання водоочищення. Адже технології, що використовуватимуться на заводі з опріснення води для Маріуполя, можуть застосовуватися і для очищення промислових і шахтних вод, що є надзвичайно актуальним для регіону. Та й не лише для нього, бо проблеми з забезпеченням населення чистою водою є актуальними для багатьох областей України.
На завершення круглого столу його учасники підписали протокол, в якому зафіксували досягнуті домовленості щодо подальшої роботи і взаємодії.
