Про лідерські позиції КПІ ім. Ігоря Сікорського у сфері науки й освіти говорив на зустрічі з представниками Укроборонпрому міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Делегацію з питань оборонної тематики у складі Ю.В.Гусєва – гендиректора ДК “Укроборонпром”, С.М.Шкарлета та його першого заступника М.О.Кизима, В.О.Проценка – голови правління ВАТ “Меридіан” ім. С.П. Корольова приймали 11 січня в залі засідань Адмінради Київської політехніки.
Від КПІ ім. Ігоря Сікорського в зустрічі взяли участь ректор університету М.З.Згуровський, голова Вченої ради М.Ю.Ільченко, проректори В.А.Пасічник і А.А.Мельниченко, в.о. директора ІМЗ ім. Є.О.Патона Ю.М.Сидоренко, директор Світового центру даних К.В.Єфремов, керівник Координаційного центру освітніх програм у сфері національної безпеки й оборони А.С.Поліщук, головний інженер ОКБ “Шторм” С.П.Пуха, завідувач кафедри міжнародної економіки С.В.Войтко та інші.
Про системну, на постійній основі співпрацю науки й освіти України та Укроборонпрому йшлося у вступному слові М.Згуровського: “Потрібно не просто вишукувати якісь окремі розробки для окремих заявок, а налагодити системну співпрацю на постійній основі. Ми вивчили дуже хороший досвід американської агенції передових оборонних дослідницьких проєктів DARPA і вже кілька років намагаємося в Україні започатковувати принципи співпраці з оборонпромом на основі такої програми”.
Про конкурс оборонних технологій, першу оборонну панель, яка відбувалася на базі Інноваційної екосистеми “Sikorsky Challenge” за моделлю DARPA та налічувала понад 130 розробок, здатних захистити життя людей, поінформував присутніх проректор з наукової роботи В.А.Пасічник. Цій темі було присвячено й відеоролик “КПІ для оборони та безпеки України”. Під час обговорення Ю.В.Гусєв зазначив, що не очікував побачити скільки проривних технологій на базі одного ЗВО, хоча й вважає Київську політехніку кращим технічним університетом Східної Європи. А також додав, що розрив співпраці між науковими осередками й оборонними компаніями призводить до занепаду. Нинішні армії сильні не чисельністю, а новітнім оснащенням.
Передбачається, що в підготовці зразків/прототипів новітніх озброєнь, які в серпні будуть продемонстровані Головнокомандувачеві з нагоди 30-річчя незалежності України, поряд з представниками оборонно-промислового комплексу й МОН повноправним партнером виступить КПІ ім. Ігоря Сікорського, оскільки на базі Інноваційної платформи “Sikorsky Challenge” накопичено відповідний досвід та зібрано інформацію про наукові школи й напрацювання університетських наукових центрів з усієї України. Незабаром будуть сформовані відповідні пропозиції та передані до Науково-технічної ради Укроборонпрому.
Ще одне питання, яке обговорювалося на зустрічі, – підготовка кадрів для оборонно-промислового комплексу. Саме в залі засідань Адмінради чотири роки тому була підписана відповідна угода. За цей час було підготовлено понад 150 керівників різних рівнів для Укроборонпрому та інших відомств України, програма показала високу ефективність, аналогів їй в Україні не існує. Було продемонстровано відеофільм про підготовку управлінців у сфері оборонно-промислового комплексу та їх відгуки про навчання. Присутні погодилися, що підготовка кадрового резерву та перепідготовка кадрів на замовлення промисловості – важлива складова співпраці: коли керівник знає виробництво, знає своїх партнерів, знає ринок – йому ціни немає.
На запитання Ю.В.Гусєва щодо омолодження інженерних кадрів у промисловості М.З.Згуровський пояснив, що в КПІ напрацьовано програми для підготовки конструкторів, які вже мають досвід роботи на виробництві, але не мають сучасних знань у певних інформаційних чи технічних системах. Університет готовий швидко виконати таку роботу, якщо буде замовлення. Він додав, що технологічних менеджерів не зможуть підготувати чисто економічні університети: вони будуть універсальними, але відірваними від виробництва. Ректор навів приклад успішної співпраці університету з корпорацією Boeing: “Шість років тому КПІ розпочав підготовку фахівців для корпорації Boeing. Розпочинали з 47 наших інженерів, яких треба було підготувати за дуже спеціальними програмами. Ми їх освоїли. Тепер їхній центр налічує понад тисячу інженерів. Це наша потужна співпраця, найсучасніший рівень підготовки”.
Через кризу українських підприємств з ними не було такої продуктивної співпраці, але за потреби, маючи напрацьований досвід, КПІ спроможний здійснювати підготовку/перепідготовку кадрів для потреб вітчизняних виробництв. В університеті створено цілий комплекс спроможностей не тільки для інженерів, а й для офісних фахівців та організаторів виробництва. “Так, КПІ – це більше ніж університет, – погодився з міністром освіти ректор, – це певна системоутворююча в частині людського капіталу національна структура. Наша мета – комплексна співпраця: інноваційні розробки і перепідготовка кадрів”.
Під час зустрічі йшлося і про супутниковий сегмент розробок університету. Зазначалося, що вітчизняні ракетобудівні підприємства – не єдиний космічний центр в Україні, який належить до світових лідерів ракетобудування. Розбудова супутникового сегменту вимагає створення додаткових наукових шкіл, які є в КПІ і дозволяють в одній системі поєднувати дуже різні інженерні конструкції. Київська політехніка має досвід створення повністю українських супутників, виведення їх у космос і співпраці на міжнародній арені в супутниково-космічному сегменті. Наразі в університеті створюються дві супутникові системи, зокрема для зондування Землі з роздільною здатністю 0,5 м.
На завершення зустрічі Ю.В.Гусєв підсумував: “Спільно з науковцями КПІ ім. Ігоря Сікорського ми зможемо зробити ще більше для потреб нашої армії”.
